де забагато манго і відчайних
пливе алегоричний крокодил
диванний лицар в гронах життєдайних
тут завжди має досить зайвих сил
ефір зефіру майже чорні ружі
безодні край як ніж між пелюсток
можливо наші демони байдужі
до меланхолії незнаних
до казок
душа крокуючи канвою попелястою
шумить та не завадить комишу
та ти не пересмикуй нас завчасно бо
нам наші крила тут тримає Шу*
де муза ще ввижається алюрною
і заграє із часом навмання
неначе тінь несправжнього минулого
в коморі застарілого вбрання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2024
автор: bloodredthorn