Юності доріженька барвиста

А  доріжка  простелилась
Вишиваним  рушничком,
Де  з  тобою  ми  ходили,
Спомин  залишивсь  обом.

Бо  літа.  неначе  коні
Так  нестримно  мчали  вдаль,
Посріблили  наші  скроні,
Несли  радість  і  печаль.

Добре  бачили  й  погане,
Прожили  й  пережили.
Та  залишилася  пам"ять
Про  щасливії  ті  дні.

А  доріженька  барвиста
В"ється  змійкою  у  сни.
Юність  наша  там  іскриста
Пахла  квітами  весни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський