Украй важка недоля
Припала нині нам.
А де ж щаслива доля?
Не бачиться очам
Вона. Її немає
У нашому краю,
Адже війна триває
Ще. Борються в бою
В ній мужнії солдати,
Боронячи щосил
Всю Україну-мати, –
І землю, й небосхил.
Із ворогами б’ються
Вони хоробро всі.
Вони їм не здаються,
Аби у всій красі
Жадану перемогу
Здобути в цій війні.
Здобудуть, так, їй-богу.
І прийдуть мирні дні
І місяці, і роки,
Століття… Чую я
Вже їхні тихі кроки.
Настане мир. Сім’я
Вся наша буде жити
Й життю радіти вкрай,
А не лише тужити.
Війні ж настане край.
Край прийде їй навіки
У нашому краю.
Ми житимем повіки
У мирі, як в раю,
Усяку ніч і днину,
І кожну їхню мить.
Ввік нашу Батьківщину
Війна не полонить.
Євген Ковальчук 08. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2024
автор: Євген Ковальчук