Політ вві сні чи наяву,
Любов, що душу підкорила,
Сліди, мов Янгол на снігу,-
Це все тобі дарують крила.
Де молодість ключами б’є,
Гуртує разом дух і сила.
Де думку радість пізнає,
Від цього виростають крила.
Посіяні в одну ріллю,
Що буйно так заколосила,
Коли на сцені я стою,
То відчуваю власні крила.
Хоча з роками визнаю-
Стає сильніш земне тяжіння.
Вже не літаю, все ж люблю
Крилате юне покоління.
11.12.24р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2024
автор: Степан Олександр