Немає у серці бентеги.
Лише сум і крапля жалю,
що не спрацювали колись обереги,
а тепер боюся сказати "люблю".
Слово спинилося це на півкроку,
і запекло десь на рівні грудей.
Воно не мало придатності строку.
Воно не зникло в театрі тіней.
Та шансів у нього на волю,
тепер вирватись більше нема.
Його розум за аргументів стіною,
як арештанта, міцно трима.
©Леся Приліпко-Руснак,07.09.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2024
автор: Lesya Rusnak