*****
Невже ітиме роки
В нас ця страшна війна?
Ні. Чую миру кроки
Я. Він йде. Як весна,
У нас все ж мир настане.
У ту прекрасну мить
Війни у нас не стане.
І серце, що щемить
Ще нині, лиш радіти
У грудях буде вік.
Цвістимуть гарні квіти
В душі також повік
На світ весь, що навколо.
Мир буде гріти нас,
Як сонце видноколо
У цей весняний час.
Ця світла мить настане,
Як переможем ми.
Ні, ні, не перестане
Оборонять грудьми
Свій край один-єдиний
Жоднісінький із нас.
Так, як і швидкоплинний
На цьому світі час,
Війна, яка триває
Й без краплі співчуття
Лиш серце розриває,
Мине без вороття,
Навіки. Більш не буде,
Як перемогу край
Наш рідний в ній здобуде,
Поклавши враз їй край.
Ми в мирі будем жити
Й життю лише радіть,
А не украй тужити,
Печалитись, нидіть.
Євген Ковальчук, 06. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2024
автор: Євген Ковальчук