Ти вся така примхлива, нестандартна,
Кудись за край тебе завжди несе,
В якому домі Марс, як ляже карта, -
Макітра лусне, врахувати все.
Тут не вгадаєш, чим вже догодити,
Хоч краще буде якось, ніж ніяк,
Казала ж, що обожнюєш ти квіти,
Приніс, а ти чекала на кон”як.
А от мене любити дуже просто,
Хоч я не красень і не багатій,
У океані свій не маю острів,
А статок мій складається з надій.
Я не бухаю, бо не маю гро”шей,
Не зраджую, давно нема, кому,
Поганим бути лінь, то ж я хороший,
Бо не знайшов, за що б піти в тюрму.
Я невибагливий, як той безхатній бобік,
Мені б шматочок сала до борщу…
Багато що я пробачаю со”бі,
А вже тобі все наперед прощу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2024
автор: Алексей Мелешев