І як ото воно було…
Що доля мерзла на осонні,
Що поцілована в чоло,
Усе кохала мрії сонні.
Минули приспані віки,
Зійшли тривоги невгомонні:
Летіли сяйва пелюстки
В її розгорнуті долоні.
І квітли мрії і думки
На розмальованім ослоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2024
автор: fialka@