Навідник

Ще  бій  за  вулицю  не  стих,
Бив  кулемет  з  розвалин  темних.
І  він  поспішно,  навідник,
Подав  осколочний  в  казенник.

Яка  в  життя  його  ціна,
А  у  ворожого  тим  більше?..
Кривавим  почерком  війна
Свої  жорсткі  закони  пише.

Манер  не  викаже  танкіст
В  розгарі  грубої  роботи.
На  спуск  безжалісно  натис
Боєць  із  танкової  роти.

Там  вибух,  полум'я  і  крик  -
Йому  яке  до  того  діло?
Він  просто  воїн,  навідник,
Один  із  тисяч  за  прицілом...

За  ним  рідня  і  простір  наш,
Дніпро  і  Київ  за  спиною...
З  ним  ділить  ризик  екіпаж
В  напрузі  вуличного  бою.

Впритул,  спокійно  віртуоз
Допрацював  чужу  піхоту.
А  танк  по  вулиці  проповз,
Зайшов  на  площу  з  повороту.

Боєць  на  згарищах  брудних
Брав  свіжу  ціль  у  перехрестя.
В  бою  він  просто  навідник,
Людина  воїнської  честі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2024
автор: Леонід Луговий