Вона – свободи, правди, честі голос.
В ній бджіл гудіння, клекіт журавля,
Калини гроно і пшеничний колос,
Блакить небесна, сонце і земля.
Вона – це пісня – щира і крилата,
Весна і літо, осінь і зима,
Любов, як мир їй світлить будні, свята,
Міць, як веде із нею ворог змаг –
Отой, що лив отруту їй у дзбани
І кидав (ще й не раз!) у груди кий.
Тримала дух! Загоювала рани!
І гордо йшла крізь бурі та роки.
Вона – багата, гарна, гонорова..
Волошка в її сонячній косі.
Хто панна ця? Це українська мова.
Нескорений народ – її носій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)