Невпинно кружляв і метався,
Метелик у зорянім німбі,
Душа загорілась коханням,
Палала занадто на світлі.
Фіалка зітхнула духмяно...
Ох загадка літньої ночі,
Вже скоро укриє серпанок,
Чуттєва полинула сповідь.
Звучали для неї сонати,
Всю ніжність зібравши в акордах,
Ось тільки даремно...не вразив,
Зненацька закрилась холодна.
Тож відчаю сходить лавина,
Романтик зав'яз у бажанні,
Зійшлися любов і гординя,
Навіщо підносити слабкість?
Потому в пелюстці троянди,
Прокинувся кволий на ранок,
Знайти захотілось розради,
Метнувся до іншої жваво.
*****
Для чого заплутані драми,
Якщо не її ти обранець?
З таким почуттям до нестями,
Зітлієш… ти ж пристрасті в’язень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2024
автор: liza Bird