Пристрасті в'язень

Невпинно  кружляв  і  метався,
Метелик  у  зорянім  німбі,
Душа  загорілась  коханням,
Палала  занадто  на  світлі.

Фіалка  зітхнула  духмяно...
Ох  загадка  літньої  ночі,
Вже  скоро  укриє  серпанок,
Чуттєва  полинула  сповідь.

Звучали  для  неї  сонати,
Всю  ніжність  зібравши  в  акордах,
Ось  тільки  даремно...не  вразив,
Зненацька  закрилась  холодна.

Тож  відчаю  сходить  лавина,
Романтик  зав'яз  у  бажанні,
Зійшлися  любов  і  гординя,
Навіщо  підносити  слабкість?

Потому  в  пелюстці  троянди,
Прокинувся  кволий  на  ранок,
Знайти  захотілось  розради,
Метнувся  до  іншої  жваво.

*****

Для  чого  заплутані  драми,
Якщо  не  її  ти  обранець?
З  таким  почуттям  до  нестями,
Зітлієш…  ти  ж  пристрасті  в’язень.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2024
автор: liza Bird