Туман дрімає, застеливши річку,
М'яким покровом зі сріблястих іскор,
Нема роботи вже надвечір вітру,
Сьогодні в тиші... покидало літо.
Раненько встанеш і побачиш осінь,
Хоч тепле знову привітає сонце,
Дерева ніжно приголубить промінь,
Ось-ось їх золотом прикрасить жовтень.
А згодом, кине листопад багрянцю,
Що далі буде, нам гадати нащо?
Тож просто жити, та не знати часу,
І пити каву, найсмачнішу вранці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2024
автор: liza Bird