Просто жити…


Туман  дрімає,  застеливши  річку,
М'яким  покровом  зі  сріблястих  іскор,
Нема  роботи  вже  надвечір  вітру,
Сьогодні  в  тиші...  покидало  літо.

Раненько  встанеш  і  побачиш  осінь,
Хоч  тепле  знову  привітає  сонце,
Дерева  ніжно  приголубить  промінь,
Ось-ось  їх  золотом  прикрасить  жовтень.

А  згодом,  кине  листопад  багрянцю,
Що  далі  буде,  нам  гадати  нащо?
Тож  просто  жити,  та  не  знати  часу,
І  пити  каву,  найсмачнішу  вранці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2024
автор: liza Bird