Осінь кличе в далеку дорогу

Осінь  кличе  в  далеку  дорогу,
Раду  радять  в  полях  журавлі...  
Айстри  сяють  -  це  квіти  від  Бога,
На  моїй  благодатній  землі.

Наче  райдуга  з  неба  спустилась,
Різнобарвні  сади  і  двори.
Чаша  неба  у  осінь  схилилась,
І  завмерла  на  мить,  до  пори.

Щоб  потішити  сонцем  і  літом.
І  розсипати  зорі  з  ковша.
Щоб  здійснилось  нарешті  над  світом,  
Те,  що  втомлена  хоче  душа.

Миру,  тиші,  щасливої  долі,
Ці  бажання  великі  й  прості.
Бо  страждань  і  розлук  вже  доволі,
В  кожнім  домі,  і  кожнім  житті.

Айстри  -  зоряні  квіти  надії,
Звеселяють  і  серце,  і  сад...
Хай  збуваються  плани  і  мрії
Вже  в  цю  ніч,  в  чарівний  зорепад!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2024
автор: majra