"Гостинна наша Україна,
Всім по заслугам воздає,
Ми марно мріємо про це.
Лани широкі, видно кручі
Та всі чомусь такі колючі,
Кусають завжди за живе.
Кордони всі чомусь закрили
І ні туди і ні сюди,
Родини взяли й розділили.
Невже це ми?
Оці барани,
Що пашуть зрання
До світання.
До нас і нам закрили в'їзд.
Брехню торочать, строчать, строчать.
Життя усім тут укоротять?
Границя кажуть на замку,
А ми в одвічному боргу.
І що тут скажеш.
Як колись:
-Молись!
Криві дзеркала навкруги
І ні туди вже, ні сюди.
Раби.
А кажуть рабство відмінили.
Вільні тут ті,
Хто вже в могилі.
Ми беззаконня ж боронили.
Людей ми тут,
Тут розділили.
На касти.
Класова нерівність
І споконвічна вже повинність.
І що скажіть тут є законним,
Тут вікове вже беззаконня.
Все наше тут чомусь в вогні,
Лиш заробляють на війні.
Страдаєм ми, страдаєм ми.
І ні туди і ні сюди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2024
автор: oreol