В кав'ярні дві душі зустрілись,
Душевну завели розмову,
І поглядом на світ ділились,.
На рідній, для обох них, мові.
Одна зневажливо судила:
Життя, батьків, і, навіть Бога,
Вона дияволу служила,
Набравшись заздрості від нього.
Друга боялася судити:
Життя, батьків, свекруху й свекра,
І вчилась у Христа любити,
Хто викупив її від пекла.
Одна дивилась гордим серцем
І на чужих, й своїх по крові,
Друга, відчув себе реберцем,
Була для них щитом любові.
Не склалася у них розмова,
Бо мали протилежний погляд,
І хоч була одна в них мова,
Та різний в душах був світогляд.
Одна абсурдом називала,
Що і життя, й любов - безсмертні,
Друга вже Переможця знала
І над гріхами, і над смертю!
І серцем сприйняла - Син Божий
Поніс за смертний гріх ВІДПЛАТУ,
Що тільки Він свободу зможе
Від смерті і гріха нам дати.
Є вибір погляду творінню:
Чи дякувати, чи судити,
Христа, що нам здобув спасіння,
Чи споживати, чи ЛЮБИТИ???
#####
Как жаль, что мы смотрим по-разному
На мир, сотворённый не нами,
Кто чистое видит, кто грязное,
Неужто проблема с глазами?
Но, как оказалось не зрение
Виновно во взглядах различных -
Ритм зависти сердцебиения,
И мании наших величий.
Коль смотрим на мир потребителем,
То станем во всем ковыряться,
И даже к Творцу и родителям
Всегда сможем в чем-то придраться.
Коль зрим свысока на Создателя,
Законы Его попирая,
Выть будем в аду средь предателей,
Лишив себя вечного рая.
Коль наше сердечное зрение
Приковано к райскому саду,
То будет всегда отражение
Счастливого сердца во взглядах,
Влюблённого в Божье творение
Что плакать от счастья умеет,
Что верит - любви притяжение
Земного намного сильнее!
#####
Заговорили две души,
Одна твердила: жизнь ужасна,
Другая назвала прекрасной,
Подаренную Богом жизнь.
Одна роптала всё не так
Устроил Бог на этом свете,
Что не спросил её совета,
В Его твореньях видя брак.
А для другой и день, и ночь
Желанными такими были,
И жизнью дорожить любимых,
Ей не мешали дождь и зной.
Одна смотрела сверху вниз,
Другая снизу вверх на небо,
Прося душе и телу хлеба,
У Подарившего ей жизнь.
Одна стремилась жизнь судить,
Другая полюбить стремилась
И у Христа душой училась:
И Бога, и людей любить.
Чтоб Победивший грех и смерть,
Учил её владеть уменьем,
Что завещал Творец творенью:
Бессмертным - "я люблю " владеть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Ведомая любовью