Взяв скрипку у свої руки скрипаль
Скрипка від жалю плаче,ридає...
Ти -давно не мій ,я не твоя-нажаль...
Лиш пісня про любов нагадає.
Не забула тебе - пам'ятаю ,
І згадую часто наш рай весни.
Може ,щей досі тебе кохаю...
Ти - приходиш у гості в мої сни.
Пливе Місяць із пристані ночі
На край землі - за синій океан.
Крізь вікно дивиться в мої очі
І бачу твій портрет я крізь туман.
Ти - в небі мов лебідь одинокий,
І згораєш без пари ,як свіча .
Змарнів твій лик - погляд синьоокий...
А на моїх очах блищить сльоза.
Ясен Місяць у золотім човні
Покликав в інший світ за собою.
І нагадує про тебе у сні...
І малює наш рай під вербою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2024
автор: Чайківчанка