Час мчить, немов в шаленім танці,
Під рев сирен, судьба крива
Веде в світ діток — долі бранців,
А доля їх — передова!..
І вдень, і в ніч, з зорею вранці,
Болить від думок голова...
Та вже побриті новобранці,
І Смерть готова жать жнива,
На чорну випалену землю,
В угоду осоружнім Кремлю,
Дітей звалити, мов снопи...
Щоби найкраще наше зе́рня
Врожай дало — колюче терня
І білі голі черепи...
Микола Кицун
30.04. - 30.05.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2024
автор: Родвін