Я не люблю, коли кують зозулі

Я  не  люблю,  коли  кують  зозулі
Своє  не  надто  впевнене  "ку-ку"  .
Бо  десь  летять  над  головами  кулі,
І  день  останній  падає  в  ріку.

В  тривожну  мить  зозуля  замовкає,
І  серце  завмирає  -  не  мовчи!
Бо  хтось  в  надії  те  "ку-ку"  чекає,
І  так  натхненно  молиться  вночі.

Нехай  вже  краще  соловей  співає,
Хай  тьохкає  до  ранку  про  любов.
Бо  кожна  ніч  минає,  як  світає,
І  день  новий  вселяє  віру  знов.

У  те,  що  світ  стоїть!  і  сонце  сяє,  
На  землю  силу  життєдайну  ллє.
І  Ангел  Божий  небеса  тримає,
А  ти  щасливий!  Ти  живеш!  Ти  -  Є!
22.05.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: majra