Клепсидра





Напередодні  нового  ранку

З    океану    скляної    душі

Хотіла    дістати    слова

Не  знайшла  -  одні  піски

Вкотре  справи  течуть

У  напрямку  втрат

Захлинаюсь

Тягне  хтось

На  дно...

Муть!  

--

Крах!

Намул!

Тону.  Буль!

Цього    разу

 Легше.  Свідків  нуль!

 Він    -    крик  у    легенях

Якби  ж  то  на  рану  йод,

Лише  солоні  трунки  згуб

Обірвався  із  прибоєм  звук

Тихі  дороги  у  темінь  ведуть






Епілогу    подібні    секунди  

В  небуття  зникає  минуле  

У  схованці  глибин  чорних

Руку  цілує  Воланд

Апофеоз    долі

Кличе  нагору  

Безкінечно

По  колу

Знову

Вдох!

--

Дощ?

Знизу

Угору

Воістину

Царює  сонце

У  парі  з  тобою

Благословенні  думки

У    світлого    серця    домі

Переливає    святу    воду,

Кожну  мить  з  ранку  до  заходу  Бог.





🤍🤍🤍

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: MAD_muazel