Ти зі мною завжди мій синочку,
Живеш в мріях моїх і у снах,
Ти незромо ідеш по садочку,
Ти в листочках живеш і в квітках.
Ти любив наш садочок і квіти,
Любив з батьком косити траву,
На рибалку із братом ходити,
А сестрі заплітати косу.
Ти і квіти любив доглядати,
Їх і сіять мені помагав,
Своїй доні не встиг розказати:
Що любив, що беріг і що знав.
Доля склалася так, що й дружина:
Передчасно пішла в інший світ,
Ваша донечка, ваша кровинка,
Мій квітковий, згорьований квіт.
Як тоді, я вирощую квіти,
Очі ваші я бачу в квітках.
Доки є ми, ви будете жити:
В своїй доні і в наших серцях.
Ваша донечка нині доросла,
І свою уже має сім"ю,
Працьовита вона і хороша,
І її, як і вас я люблю...
Та у неї уже є синочок,
І хороша у неї сім"я,
І до мене вона часто дзвонить,
І це радує серце моє...
Ви зі мною завжди, мої діти,
У моїх ви думках ще живі,
Я умію і ждать, і терпіти,
В іншім світі зустрінимось ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: геометрія