[i]На народний мотив[/i]
В ласці ранків полум’яних
я верстав шляхи й поляни,
чи ж бо там не злине мила,
що спокусою повила?
Попри спеку коло броду
заповзято колобродив,
чи ж бо десь не поряд люба,
що палкому серцю згуба?
Мчав за змоги щогодини
позирати з верховини,
чи ж бо мрія темноброва
не блукає край діброви?
Вже волікся смерк суворо,
та шукав її все зором,
а вона в саду між вишень
в дим сміялася із іншим.
[i]VIІІ.21 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2024
автор: Прозектор