[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nb0nm6yEcho[/youtube]
А людей ніхто не рахує.
Не зважають на людей-
Править всюди іудей?
Зрадив, кажите Іуда.
Перемоги на кістках -
То є крах, духовність на ( давно послали,обідилась - не повернулась).
На три букви хтось послав
І тому героєм став.
З пяти букв це написали,
Певно мат зауважали.
Нащо зброя та снаряди.
Матів ж море, всі так раді.
А за ними - пустота.
Жінки є, то є й війна.
Ще народять і не раз,
Підростуть, їм скажуть фас.
Люди - головний ресурс,
Збільшать знов двухсотий груз.
Цифри вам не оголосять,
Посівна і вмить жнива.
В полі знов тіла, тіла.
Груз двухсотий не вивозять,
Лиш привозять, лиш привозять.
І кого евакуюють?
На кістках людських пирують.
Нарожають, а навіщо?
Що цих діток далі жде,
Жид до англосаксів ж пре.
Посилають, посилають.
Делигації кругом.
Ось тому у нас й дурдом.
Бо за нас тут все рішили.
Нам свиню цю підложили.
Ситуація критична.
Все давно уже трагічно.
Рішення десь там приймають,
Тут щоденно ж погибають.
Захід вправно захищають.
Баби нових народжають,
На ці жертви не зважають.
https://pikabu.ru/story/napoleon_i_russkie_krestyane_4770397 нічого не нагадує?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kuun8FpN3_k[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2024
автор: oreol