Лист втраченій надії (123)

Дякую  вам,  що  дарували  мені  сльози,
забув  їх  смак  і  вид  не  пам'ятав.
В  руках  застрягли  колючки  від  рози,
своє  життя  і  щастя  не  спіймав.

Дякую  вам,  хоч  не  були  ви  щирі,
за  те,  що  лиш  на  мить  відчув  тепло.
В  душі  дірок,  ніби  в  твердому  сирі,
таких  емоцій  досі  не  було.

Не  хочу  вас  я  лаяти  й  кричати,
не  маю  сил  на  "жити"  і  "радіти".
Безглуздо,  краще  просто  помовчати,
не  знаю  лиш,  куди  себе  подіти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2024
автор: Zak_Marko