Гріх. І ми ж уже такі ж.

Магнітні  бурі...
Там...
На  Сонці....
Протуберанці...

Ось  тому....
Брехня....
Магнітні  бурі  в  голові.
І  все  тут  роблять

Саме  ці...
Експерименти...
Над  життям.
Лякають  новим  відкриттям.

Вам  байочку  вони  сплели,
Про  баріони  та  фони,
Картина  Всесвіту  у  них.
Жидівський  слід.

Жидівський  слід.
Усі  народи  працювали.
Землю  любили,  шанували.
А  є  народи  ж  без  землі.

Вони  чужі  на  цій  Землі.
Їх  штучно  тут  були  створили,
Щоб  лихо  скрізь  вони  чинили.
Сказали  ваша  ця  Земля,

А  іншим  місця  тут  нема.
Тому  і  війни  почались,
Кроваий  слід  і  стільки  бід.
Чуже  всі  прагнуть  захопити.

А  інородців  просто  вбити.
Лишити  кучку  лиш  рабів.
Їм  їх  господь  це  "заповів"".
Не  Бог,  не  цар,  а  марсіанин,

З  Небіру  був  він  завітав.
Поход  христовий  розпочав.
Вогнем  й  мечем.
І  так  віками.

Твориться  зараз  теє  ж  саме.
Ділять,  ділять,  не  поділять.
А  раби  у  щось  ще  вірять.
Кучка  ж  лютих  паразитів

Вам  не  дасть  нормально  ж  жити.
Вам  підмінять  все  і  всіх.
Гріх.
Звичайно,  то  є  гріх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2024
автор: oreol