Не торкнулася квіту весни.
Якось так, поза мною відходить.
Кажуть, вишні уже відцвіли,
Кажуть, без у сьогодні виходить.
Все окілля трава зеленить.
НайяскрАвіша фарба розлита.
Яблуневе суцвіття ще снить
У рожеві бруньчата сповита.
Так у миті проходить весна,
Зачепившись красою в суцвітті.
Розглядаю в надії з вікна,
Як сніжинки вплелися на плітті.
Білосніжно крокує весна,
Колошматяться вітром пелюстки.
Та таки поза мною вона,
Зачепившись у спогадах пустки…
Без – бузок.
Сніжинки - в'юнкі біленькі квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2024
автор: Тетяна Луківська