А лаве пливе, пливе….

Штати  машина  війни.
А  ми?
Пішаки  ми,
Пішаки.

М'ясо  ми  лиш
Для  війни.
Щоб  у  війнах
Шанс  нам  мати

Слід  свою  машину  ж  мати.
Ми  ж  на  штати,
Все  на  штати.
Тут  вони  чомусь  кермують.

Марші  тут  давно  не  чують,
Не  до  маршів,  не  до  рейдів.
Ні  снарядів,  ні  гармат.
Берци  й  в  руки  автомат.

Ти  не  хлопчик,
Ти  солдат.
Не  пройде  
Тут  їх  солдат.

Все  для  фронту
Й  перемога?
Ні  потрібна  допомога,
Знов  потрібно  закупити,

Янків,  янків  збагатити.
Щоб  вони  не  годували,
Певно  ми  б  без  бою  здали
Як  Херсон  усю  країну.

Бабки,  бабки  нам  дають.
І  на  нас  же  й  заробляють,
Нами  землю  удобряють.
І  земельку  ж  тут  скупили.

Що  ж  скажіть  ми  натворили.
Ми  ж  машина  для  війни.
І  заводи  і  снаряди,
Все  ж  у  нас  тут  вироблялось,

Що  скажіть
Й  чому  тут  сталось?
Хто  все  наше  загубив,
Хто  на  цьому  заробив?

На  війні  ж  тут  заробляють,
На  смертях  доходи  мають.
Заробляють  тут  на  всьому,
Всі  ми,  всі  ми  із  дурдому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2024
автор: oreol