[b]Запам'ятай Життя - то є свята Любов.
Дарує її БОГ від Матері до Сина.
З розп'яття капала Христа священна кров,
Всмоктавшись у чорнозем України.
Й тихий стогін чутний, то голос молитов,
З одним проханням, - дарувати сили.
Якщо Воскресла у серцях любов,
Тоді Воскресне з попелу Вкраїна.
Криваві знов й знов твої жнива.
Я знаю Боже не буває дива.
Лише у боротьбі народу ожива,
Воскресне з попелу, й руїн моя країна.
- А підлий ворог точить знов ножа.
Церковні дзвони б'ють весь час в набати.
Йдуть на війну солдати захищати,
Тебе кохана, щоби ти жила!
Трива війна, вже років так до ста.
Спасіння людства, непід'ємну брилу,
Як того доленосного хреста,
Звалив Господь на плечі України!
Й материнський стогін, тихий плач,
З душі живої, променем, неспинно,
З давніх-давен немов Богів тлумач
Нам каже, що Воскресне Україна.
Життя занурить світ у вирій Знань
І збудить в нас непереможну силу.
Посієш віру, пожнеш хліба переконань.
Христос Воскрес й Воскресне й Україна...
- А підлий ворог точить знов ножа.
Церковні дзвони б'ють весь час в набати.
Йдуть на війну солдати захищати,
Тебе кохана, щоби ти жила...[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012642
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2024
автор: CONSTANTINOPOLIS