Мудрість
Вважатися хоч трішки мудрецем
бажає кожний. Слухає, збирає
думки чужі, поцупленим слівцем
направо та наліво козиряє…
Є й інші — рими визнані майстри.
Читаючи «поезію», волаєш:
— О, Фебе! Ти хоч дивишся згори
кому свій дар божественний вручаєш?
Ще й треті, головне для них — диплом.
Шанують неіснуючі ікони
та витяги з банальних аксіом
цитують ті надуті пустодзвони…
…В мовчанні розум. Там, де мало слів,
немає й тих фальшивих «мудреців»...
------------------------------------------------------
Мудрость
Всяк хочет слыть немного мудрецом
и втайне копит чьи-то изреченья.
Блеснуть охота краденым словцом
и стать на миг объектом восхищенья…
А есть иные — рифмы мастера,
их бред читая, в ужасе стенаешь:
— О, Феб, искусство тонкое пера
ты слишком часто слесарю вручаешь!
Есть третьи — им всего важней диплом.
Он мера их надутого величья
и права рассуждать о том, о сём,
на деле ж — мастера косноязычья…
…По мне же, ум — умение молчать
и глупость «мудрецов» не замечать…
(лютий 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2024
автор: Геннадий Дегтярёв