Добрі, так добрі
Та їх забувають,
Катарами, єритиками
Їх називають.
Добро несли,
Рятували світ.
Тому на їх голови
Впав папський гніт.
Вогнем і мечем
З добром воювали.
Діву святу
Ножем убивали.
Віру ту нову
Насадили згори
І поступили
Точно як ми.
Катарів не стало,
Жити кому скажіть
Краще стало?
Інквізиції костри.
Ряси, престоли,
Панують чорти.
Слуги ми всі
Князя пітьми.
Кругом брехня,
Кругом омана.
Рве душі,
Кровоточать рани.
Катари в бою
Кров проливали,
А нам тут збрехали:
-Вони добровільно цей світ покидали.
-Злочинцям супротиву не учиняли.
Благі діла в крові погибали,
Кращі із кращих
З боєм зникали.
Істину й світло
Від тут сховали.
Князю пітьми
Обітницю дали.
*Кαθαρός із грецького — «чистий», хоча самі єретики вважали за краще називати себе bons hommes (добрі люди). Їхні релігійні погляди відрізнялися від християнської ортодоксії — католицької чи православної. Катари дотримувалися дуалістичної концепції світобудови про рівноцінність добра і зла у процесі творіння. Вважалося, що матеріальний світ створив облудний бог, диявол, якому поклоняються християни інших конфесій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2024
автор: oreol