Карнавал (108)

Стрибай,  мерщій,
чого  ти  ждеш?
Чого  танцюєш,
а  не  п'єш?

Бачиш  салюти,
руки  б'єш.
Усі  розкуті,  
і  ти  теж.

В  нічному  небі,
серед  хмар.
шукаєш  сон,
а  був  кошмар.

На  карнавалі,
серед  людю,
не  бачиш  лиць,
мерці  повсюдну.

І  ти  скелет,
лице  у  фарбі.
В  руці  стакан,
ковтки  у  правді.

Дзвіниці  крик,
ти  не  змовкаєш.
Під  дзвін  металу,
пісню  граєш.

Цей  фестиваль,
тепер  і  твій.
Земля  холодна,
пий,  не  стій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2024
автор: Zak_Marko