* * *
Приколихав дощ – заснуло місто.
Болить розлука, аж в грудях тісно!
Відходить холод, але не муки,
я чую голос, тримаю руки.
Голублю образ, душею грію,
про нашу зустріч щоденно мрію.
Де в рай дверцята? Повсюди мури –
очам і серцю нічні тортури.
Ти сонця промінь в часи негоди,
душі попутник, ковток свободи.
Палю до рання відради свічку,
й стелюсь рядками у кожну нічку.
Тебе багато в меню бажання
моє безсоння ти звеш коханням…
І знов на місто спустився вечір,
в скарб обертаю буденні речі.
Блокнот і ручка – ціна наснаги,
слів божевілля на творчі ваги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2024
автор: на манжетах вишиванки