Щури втікають з корабля.
Штормить. Під дев’ять балів.
Втікає за щурами тля
на тлі фекалій.
Обмиє хвиля корабель,
та хвиля-воля.
На вищий станемо щабель,
воскресне доля.
Заб’є в вітрила – буревій,
розтане брила.
І стане у сім’ї новій
народ на крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: володимир мацуцький