Осінніх днів ранкова прохолода
Мене чарує тишею степів;
Яка ж це, браття, щира насолода,
Якої все життя ти так хотів!
Солодкий щебіт вранішніх пташинок
І пишні трави, крапельки роси,
І безліч ще незвіданих стежинок
Небачених ще досі для краси!
І наче заселився в серці спокій,
Якого не буває восени!
Раптовий вибух вдалечі глибокій
З уяви повернув нас до війни!
6-7 вересня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2024
автор: Ruslantsio