Розчахнутий навпіл в знемозі лежить
Наш світ, де добро й зло в двобої.
А може, не хоче добру він служить,
Чи не вистачає любові?
Чи трапивсь такий серед людства розлом
І в нації нашій теж гордій,
А чи метастази, запущені злом,
Та стільки, що знищити годі?
Не ‘дне покоління страждання пило,
Бажаючи світ збудити,
Але ж нахабнішало, більшало зло,
Народжуючи бандитів.
Тож стогне земля від насаджених бід,
Залита сльозами й кров’ю,
Але не програє вже злу в боротьбі,
І мир запанує знову!
8.02.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: Ганна Верес