Вовє хутіну би голову відірвати,
Та її в руки йому погратися дати,
Відрубати би злегка гаспидний хвіст йому,
Аж по його бісовську шияченьку саму.
Жадаю, аби він крізь землю провалився,
І тамочки в своєму лайні утопився,
Не зичу, щоб воно Гааги діждалося
Небеса смиренно я з вірою лебеджу,
Бодай же аутодафе скоріше Боже,
Над оцим недотикомкою здійснилося...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2024
автор: О. Хвечір.