Зайшло сонечко за хмари і дощить
Холодно ...лютує лютень серед літа.
За тобою синочку душа болить
Гаснуть зорі у трави...і в'януть квіти.
О, дозволь нахилити небо тобі!
Насіяти маки червоні - квіт весни.
До віть калини злетяться журавлі
Заколишуть сину твої тривожні сни.
Обпалені крила в соколят нині
Вирване живе серденько у ясенів.
Несуть калиновий цвіт в домовині
І , оплакують матері своїх синів.
Я в твою честь сину запалю свічу!
На твоїй могилі посаджу калину.
Виплачу біль душі краплями дощу
А ти сонцем зігрій мене любий сину.
О, дозволь нахилити небо тобі!
Насіяти маки червоні - квіт весни.
До віть калини злетяться журавлі
Заколишуть сину твої тривожні сни.
О, допоки світить сонце на землі
Небо тримає на руках-божа днина.
Хай родить золоте зерно на ріллі
Сяють щастям очі - в батька, брата, сина.
Дощ змиє - кров на обпаленій землі
У полі зазолотіє лан у житах.
Зійде рано сонечко весни в імлі
Для тебе сину буде цвісти мак в піснях.
О, дай Боже ,щоб закінчилась війна
Вертались до матері сини додому.
Принесла перемогу нам , ця весна
Загоїла в серці рани біль і втому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2024
автор: Чайківчанка