*****
Ми кінець покладемо
Цій страшній війні,
Як ми геть проженемо
Ворогів. Ці дні,
Ночі, тижні, місяці
Вкрай важкі для нас,
Та минуть часи всі ці.
В серці не погас
Вогник впевненості в цім.
Він палахкотить.
Прийде мир в наш рідний дім.
Серденько щемить
І душа у грудях вкрай
Гірко плаче, та,
Як війні настане край,
Буде золота
Душенька лише радіть,
А із нею теж
Серце. Ніде правди діть.
І не буде меж
Радості. Вона текти
Буде, мов ріка.
Житимемо я і ти
З нею, а важка
Ця війна уже повік
В край наш не прийде́,
Бо мине вона навік.
Вже до неї йде
Той кінець, який вона
Стріне. Назавжди
Скінчиться у нас війна.
Буде мир завжди
В нашім рідному краю.
Неповторну мить
Кожну, наче у раю,
Будемо в нім жить.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2024
автор: Євген Ковальчук