Цифровізація людства - біда,
Нова залежність та наркота.
Все оцифрують, все контролюють,
Нашу реальність демонізують.
Нас примусово в прірву штовхають,
В нас вже невидимі пута вживляють.
В нашу свідомість давно проникають,
Нашу енергію звідти качають.
Ми інфоферма для них,
Так, ми - скот.
Кожен із нас уже ідіот?
Все оцифрують, все контролюють,
Нами постійно маніпулюють.
Давно вже зломали ваші мозги,
Вихід один - вийди й живи,
Чи все віддай і в мережі помри.
Від наших залежностей
Потрібна відмова,
Вона лише ніша
Для всього нового.
[b]Вибори[/b]
І щоб вони вам не казали,
Пишу вам це, щоб все ж ви знали:
Потрібні професіонали,
Щоб лиш вони тут керували.
Щоб нам вони лиш звітували,
За свої вчинки звіт вели,
Усі, щоб рівними були.
Зняти всю недоторканність.
За все, за все відповідальність.
Щоб кандитом новим стати,
Освіту слід для цього мати
Та профельний екзамен здати.
Були бандати і злодюги,
Силовики й кадровики,
Пройдисвіти та волоюги,
Куди країну завели.
Юристи банкірів змінили
І ті і інші заробили.
Військових, блогерів до влади?
Скажу вам сразу - це упадок.
Це деспотизм і тиранія.
Над нами й розумом насилля.
Генії чомусь не в моді,
Чомусь розумні не в нагоді.
Чомусь борців за мир нема.
Тому іде, іде війна.
Відповідальність же відсутня.
Корупція одна присутня.
[b]Ось і весна…[/b]
Літечко вернеться,
Доля посміхнеться.
Радісно по небу
Сонечко гуляє.
Посмішку з небес
Людям посилає.
Горизонт все нижче,
Сонечко все вище.
Коні вороні,
Справжні скакуни,
Гриви в позолоті,
Люди у роботі.
Ясний, гожий день.
Голос солов'я,
В полі вся сім'я,
Весняна пора.
[b]Ось вона країна дурнів[/b]
Опозиції нема,
Лиш суцільная брехня.
Знов Аліса воду мутить,
Кот базикає про щось.
Чи мінялось тут хоть щось.
Топлять, топлять "Україну",
Люди тут щоденно гинуть.
Нові змії в владу пруться,
Знов жиди тут наживуться.
Де раніше ви були,
Чом мовчали як воли?
Нові вибори на носі,
Свині знову їсти просять.
Хто найбільше обіцяє,
Забере у вас останнє.
А найкращий кантидат
То всього лиш новий фарс.
Те що вкрали повернули?
Їх посадять чи засудять?
Чи туди на нульову,
Завели ж нас у війну.
Кинули як і кидали,
Тридцять років
Лише крали.
А навіщо вибирати?
Кандидатів всіх за грати.
Всі заможні та багаті,
От їм всім по автомату
Хай у бій тепер ідуть,
Що посіяли хай жнуть.
[b]Я тобі, а ти мені[/b]
Я тобі, а ти мені
І всі нажаль ось тут такі.
Дай на дай,
Совок ще той.
Навіть тут весь цей застой.
Це не стадо?
Ви митці?
Це ж дурниці.
Ви ж творці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2024
автор: oreol