А ЗАВТРА , ВЖЕ ВЕСНА

За  моїм  вікном  зима  сніжить
Я  дивлюсь,  як  падає  білий  сніг.
А  душа  моя  летить  ,летить,
Де  стоїть  князь  Місяць  -  золотий  ріг.

Так  красиво  немов  у  казці
Забілів  сад,  навкруги  ясен  світ.
Зійде  сонце  у  божій  ласці
У  небо    пташка  злетить  у  політ.

То  падає  сніг  ,а  то  дощить...
І  морозець  ,ще  щіпає  щічки.
Сонце  дарує  блажену  мить
Будує  райдужні  мости  до  річки.

Стоїть  лютий  на  краю  неба
І  на  відстані  руки  вже  весна.
У  зелен  гай    прилетить  лебідь
І  На  крилах  принесе  нам  тепла.



2------------
А  завтра,  завтра  розцвіте  весна
Зійшло  ясне  сонечко  вже  високо.
Сонячний  зайчик  скаче  до  вікна
Відкриває  двері  у  світ  широкий.

Рання  весна    стоїть  на  порозі
Сонечко,  як  діамант  сяє    з  небес.
День  розправив  плече  при  дорозі
Сіє  зерно  в  поле  -  тисячу  чудес.

Розпустила  пишні  коси  верба
Стоїть  ,як  пава  на  березі  ріки.
 Дарує    квіти  -блакить  голуба
Букет  фіалок  зі  своєї  руки.

А  завтра,завтра  розцвіте  весна
Розтане  лютий  ,як  білий  -білий  сніг  .
Зацвіте  пянкий  бузок  край  вікна
Весна  зелений  килим  встелить  до  ніг.

Умаїть  вишня  сад  біля  хати
Защебе  соловей  пісні  про  любов.
Край  села  буду  весну  стрічати,
Щоб  воскреснути,  жити    у  пісні  знов.

Пташка  мала  зв'є  гніздечко  в  стрісі
Сонячній  весні  зрадіє  калина.
Розпустить  листячко    на  горісі
Душу  звеселить  -  пісня  лебедина.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2024
автор: Чайківчанка