Я не вірю у Бога! Зараз часто лунає.
Бо якби існував, то цього б не було.
Чудеса його де? Хіба він воскрешає?
Той хто молиться, лиш набиває чоло!
Що сказати, не страшно, якщо віри немає,
Бо і Бог теж не вірить в існування твоє.
Хто спасіння для себе в пітьмі не шукає,
Той на пил перетворить майбутнє своє.
Якщо віри немає, то пустки не буде,
Щось заповнить доверху оту пустоту.
Хто чи що, у тобі перемогу здобуде?
Як без світла здолати в душі темноту?
Хто читав одкровення, той знає що буде,
Навіть вірні зречуться, не витримав муки.
Чиста віра завжди була часткою чуда.
І не всім пощастить її серцем відчути…
16.02.24р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2024
автор: Степан Олександр