І не одмахуйся від церковнослов'янської мови-
Це Святої Руси-Україноньки божисті глаголи.
Нашої річі устої, словесних перлів наш спадок,
Відщепищся від неї - який ти русів тоді нащадок?
Залісся ми нею молитися у сивизну століть же навчали,
Лепи коли його місіонери наші до Христа навертали.
Вихрещували диких андрофагів- та їх, на жаль, не просвітили...
Вонми тепер, щоб всухом'ятку цей скарб собі вони не зчвакотіли!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2024
автор: О. Хвечір.