Кукібливий балабуз*.

На  телетон  одного  типового  одесита,  
Дзвінок  із-за  поребрика  був  кума  московита.
 Рачу  дещо  з  бесіди  вам  переказати,
Аби  знали,  чим  болотяника  при  нагоді  барати*.
-Ну  і  шо  ти  там  біндєра  робиш?
Давненько  щось  мені  не  дзвониш…-
Без  звичних  здрастє  та  привєтів,
Кум  у  трубку  забульбометів*.
-Ріжу  та  їм  без  солі  розтриклятих  москалів!-
Завівши  трактор,  кум  кума  кебетно  бортанути*  рішив.
-Що  за  чортівня?-  здивовижено  кацап  питає.
-Який  привіт-  такий  одвіт!-  наша  людина  відповідає.
Московський  Кум(  далі-  М.К.)
-По  ящику  передають,  що  вас  так  бомбитимуть,
Без  світла,  води  та  тепла  всі  отож  сидітимуть…
Одеський  Кум(далі-О.К.)
-Хто  такеє  ярундит*-  щоби  був  здоров  отой  коментатор…
На  такий  випадок  у  мене  є  файний  генератор,
Твердопаливний  котел,  ще  й  склав  я  піч,
Цистерну  викопав,  гідрофор-  це  теж  чудова  річ.
М.К.
-А  тотеж  відключать  газ,  бензину  притьмом  устарати  зась….
Тогді  ж  гаплик  твоїй  електриці  з  водою,  ась?
Ні  в  туалет  схиляти,  ніже  їдла  наварити  фуч  собі,
Не  працюватимуть  же  чудернацькі  зехери*  твої…
О.К.
Аф  але  сойним  резукт*!!!  Знайшов  мене  чим  налякати…
Колодязну  водицю  легко  і  цебром  дістати,  
Стравню  і  на  пещі,  філістере*,  вільно  поварювати,
Ще  й  кабицю  на  задвірку  зумів  я  збудувати,  
Вбиральню  ж  на  городі  я  й  не  зносив,
Аби  цей  пудр-клозет  шармачні*  добрива  приносив.
Якщо  акумулятори  ліхтариків  ані  гич  де  зарядити,
Свічки  та  лампадки  є-  оцим  я  зможу  посвітити.
Розплющ  же  зикри,  кумцю,  та  побач,
 А  то  дундуком  ти  став,  хоч  стій  та  плач,
Що  ні  гариля  нам  не  в  змозі  поробити,
Лише  аналоговнєтні    битіє  нам  здатні  вкоротити,
Одначе  гласи  кривці  вами  всіх  невиннозгублених  від  землі,
О  помсті  у  Всевишнього  ґвалтом  голоситимуть,
Синім  полум`ям  через  те,  глибоко  в  шеолі,  
Недолюдки,  гонифи*,  потіпахи    ваші    гамузом  горітимуть…
М.К.
-Сількісь,  годі!  Давай  без  проповідей  та  пропаганди..
Скумекав  я,  що  животію,  місто  мешканець  Руанди,
Який  ти  кукібливий  балабуз  усе-таки  пам`ятаю,
А  я  понині  в  своїй  халупі  навіть  унітаза  не  маю…
Але  все  одно  підтримую  спеціальну  військову  операцію,
Все  що  моторить  мій  президент-  те  має  рацію…
О.К.
-Катма  тоді  сумління  в  тебе-  тлумом  з  афедроном!
Бо  ти  за  розмир  вкоєнним  голомозим  шмоком*,
У  якого,  там  де  мала  бути  совість-
У  дитинстві,  в  тому  місці-  страмний  уд  виліз  уристь…
Цимес:*
Про  українську  націю  давно  пуйлопам  слід  зафіксувати,
Що  у  власних  хавирах*  на  заповітній  землі  вміємо  гараздувати.
Тому  Панматчину*  шлемазл  шмидрик*  нічим  не  зламає,
Україну  нашу  Неньку  докіль  сонце-світ  не  здолає.
10.08.23.
Балабуз(одеськ  )-  хазяїн.
Барати(одеськ  )-  вчинити  акт  содомії
Бульбометити(одеськ  )-  морозити  глупство.
Бортанути-  відшити.
Ярундити(одеськ  )-  ярунда+  ерудит.  Ті  хто  каже  чухню  з  розумним  виглядом  на  язик.
Зехер(одеськ  )-  Таємничий  прилад,  приладдя.
Аф  але  сойним  резукт(идиш)-  щоб  усім  ворогам  так  було.
філістер(заст.)-  неук.
Шармачні(одеськ  )-  дармові.
Гониф(одеськ  )-  розбійник
Шмок(одеськ)-  людина  яка  страждає  маньякально  депресивним  психозом.
Хавира(одеськ  )-  житло.
Шлемазл  шминдрик  (одеськ  )-  божевільний  коротун.
Панматчина(заст.)-  Батьківщина.
Цимес(одеськ  )-  суть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2024
автор: О. Хвечір.