Жаром не розхристує, не рве,
А сніжить пройдешнє, сипле сіллю.
Мріяне – потріпане – осіло
Безпричинно. Кажуть, вікове.
Музика приваблює журна́.
Не троянди тішать – синь волошок.
Притьмом зустрічаєш листоношу:
Власні вірші скрасили журнал.
Згадуєш: ото було раніш…
У село біжиш – дойма́є місто.
Думаєш: а приспане дитинство
Зачастило у зворушний вірш.
Вгамувався пульс шалений мій:
Учорашнє, тернами ожини,
Краяло, марудило, сніжило
Душу, коси… Паморозі мрій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2024
автор: Білоозерянська Чайка