Посудину штовхни, ну, хто ж цього не знає,
Що в штовхача плісне наповненням своїм,
Душа, ніби той глек, і душу хто штовхає
Той розпізнає вмить наповнення її.
Коли таке сказав Син Божий лицемірам:
"Диявол батько ваш" - Він душі їх штовхнув,
Лють виплиснув умить, хто ніби в Бога вірив,
"То біс в Тобі" Христу у відповідь жбурнув.
Посудина - душа, що створена Безсмертним
Для вічних райських справ у святості - "люблю",
Але обрала шлях - "за гріх платити смертю",
Бо зрадила вона свого Творця в раю.
Посудина - душа, що Викупив Безгрішний
Від долі, що чека всіх зрадників Творця,
У покаянні щоб пробачити нас, грішних,
І дати ритм "люблю" бажаючим серцям.
Душа сама собі ті руки обирає,
Що в неї, ніби в глек, вливають суть свою:
Пекельні почуття - диявол наливає,
А райські - Божий Син, з серцебиттям "люблю"!
Обрала Руки я Христа, Він в "глек" вливає
Напої неземні із райських почуттів,
Душа за Дар життя бажання відчуває:
Любити вічно щоб і Бога, і батьків!
#####
Душа - сосуд для чувств и силы Божьей
Душа - сосуд, что создан Всемогущим
Для вечных дел глагола - "я люблю",
Чтобы Его Законам быть послушной,
Но предала Творца она в раю.
Душа - сосуд, Искупленный Безгрешным
От участи предателей Творца,
Являл чтоб внутренний наш мир во внешнем
Константу ритма "я люблю" в сердцах!
Толкни сосуд, он выплеснет наружу
Всё то, чем он наполнен до краёв,
Душа - сосуд, и коль толкают душу,
Что изливает - злость или любовь?
Когда Сын Божий души лицемеров
Толкнул словами "дьявол ваш отец",
Тогда они, кто вроде в Бога верил,
"Распни Его" излили из сердец.
Душа - сосуд, что кем-то наполняем:
Иль Богом или дьяволом - лжецом...
И чьи-же руки сами выбираем,
Кто для души реальным стал отцом?
Душа - сосуд для чувств и силы Божьей,
Без них мы жизнь свою сведём к нулю,
Ведь выбор душам Бог даёт несложный:
Иль в ад за грех, иль жить в святом раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: Ведомая любовью