Ніби в казці - шлюб, весілля,
Пекло опіслЯ - свавілля,
І в баталіях за владу,
Шлях обравши серцем - зради,
Зрадили любов безсмертну,
Душ Спасителя від смерті,
Чоловіка і дружину,
Й Божий дар - свою дитину,
Двигун - душу свою тАкож,
Зла придбали купу з гаком.
В Бога хто тоді питає,
Що дитина відчуває,
Як батьки її, мов грушу,
Рвуть розлученям їй душу?
На коліна хто своєю
Стане грішною душею,
Щоб Христа в сльозах молити,
Той розрив душІ зцілити,
Щоб пробачив гріх їх смертний,
В Кого влада є над смертю.
Дух Христа - любов всесильна,
Хто бажає Божу силу
В своїх душах вічно мати,
Той в життя не стане грати,
Той наважиться навчитись
Вмінню у Христа - любити,
Божому святому вмінню,
Що не піддається тлінню,
Що і дітям, і дорослим
Біль пекельну не приносить.
#####
Кидаються, ніби в штики,
В своїх скандалах батько й мати,
Словами ненависті , з матом,
Серця дітей рвуть на шматки.
Ідуть у бій проти Творця
Батьки "гризнею" між собою,
Бо замість Божої любові,
Впустили ненависть в серця.
Віщає мудрість крізь віки:
Безглуздо з Богом воювати,
Абсурд проти вітрів плювати,
Шо повертають нам плювки.
Бог дав нам правило СВОЄ:
Любов щоб панувала в світі,
Щоби вбирали її діти
Від тих, хто їм життя дає!
Закон Творця один на всіх,
Що наслідки гріха - трагічні...
Дорожчий ніж любові вічність,
Чом нам тоді свавілля гріх?
Творив для вічності Творець
Святий Союз - батьки і діти,
Нам волю Божу не змінити:
Що для дітей батьки - взірець!
#####
Від Тебе нагорода - діти,
Тож, не принизливо молити
Тебе, від пекла - душ Спаситель:
Навчи мене, як треба жити,
Щоб вміла я дітей любити,
ЯК любиш Ти їх, любий Вчитель!
#####
Раздражаясь, упрекаем:
"Не такой, иль не такая",
Жизнь невыносимой стала:
Он - "достал", она - "достала",
И с Творцом душИ враждуя,
Эгоизм в ней карануя,
И за власть свою сражаясь,
С душой детской не считаясь,
В отношеньях точку ставим:
Суд...Развод...Чужими станем...
Любящего папу с мамой,
Жизнь ребёнка станет драмой,
Душу ведь порвут на части
Эгоизмом безучастным...
А когда разрыв случится,
Кто просить Христа решиться,
Перед Ним став на колени,
Умолять об исцеленьи:
Душ детей, что пострадали
От родительских баталий?
Дух Христов - любовь святая,
Свято кто дышать желает,
Кто Спасителю поверит,
Душу кто Ему доверит,
Кто, ради детей, решится
У Него любить учиться,
Чтобы овладеть уменьем,
Что не поддаётся тленью,
Тем Божественным и вечным,
С ритмом - " я люблю" сердечным!
#####
Мамаотец
Мамы наши, как нам нужно,
Чтоб вы с папой жили дружно,
И не ссорились совсем,
Нужно это деткам всем.
В ссоре вы, а мы страдаем,
С кем нам быть - не понимаем,
Кто из вас нам друг, кто враг,
И терзает душу страх -
Хоть с одним из вас расстаться,
Страх без папочки остаться,
Для детей ведь не секрет,
Пап у многих деток нет...
Мы б хотели вместе с вами
Жить и с папою и с мамой,
Ну, поймите, наконец,
Вы одно- МАМАОТЕЦ.
#####
О, Боже, защити детей
От лжи отцов и матерей
От той безбожной злой игры,
Что души рвёт у детворы,
Чтобы не день, а каждый миг
Был под защитой детский мир,
Родителям чтобы явить
Твоё умение любить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: Ведомая любовью