Сержанти

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8YTlKEaXQBU[/youtube]



Ще  в  їдкому  диму  допалає  Москва,
Мусульманин  доріже  собак  на  Арбаті.
І  в  літопис  держава  запише  слова
Про  своїх  польових  командирів-солдатів.

На  сержантський  погон  не  спадають  зірки,
До  кар'єрних  висот  не  пробратись  далеко...
Шлях  комвзвода  лежить  від  обрива  ріки
До  наступних  висот  почорнілого  степу.

Там,  де  стіни  промзон  прогоріли  в  кінець,
Де  свій  оберт  Земля  починає  невдало,
Підіймає  в  атаку  піхоту  боєць,
Друг  підлеглих  своїх  і  солдат  генерала.

Їх  в  армійську  еліту  зростили  бої  -
ЗСУ  не  приймуть  безхребетних  і  сірих.
На  нулі  новачок  бойової  сім'ї
Піднімався  в  боях  із  стрілка  в  командири.

Честь  віддайте  бійцям,  офіцери  війни,
На  святковій  своїй  церемонії  встаньте!
В  батальйоні  вручають  бійцям  ордени,
З  рядовими  по  залу  проходять  сержанти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2024
автор: Леонід Луговий