[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8YTlKEaXQBU[/youtube]
Ще в їдкому диму допалає Москва,
Мусульманин доріже собак на Арбаті.
І в літопис держава запише слова
Про своїх польових командирів-солдатів.
На сержантський погон не спадають зірки,
До кар'єрних висот не пробратись далеко...
Шлях комвзвода лежить від обрива ріки
До наступних висот почорнілого степу.
Там, де стіни промзон прогоріли в кінець,
Де свій оберт Земля починає невдало,
Підіймає в атаку піхоту боєць,
Друг підлеглих своїх і солдат генерала.
Їх в армійську еліту зростили бої -
ЗСУ не приймуть безхребетних і сірих.
На нулі новачок бойової сім'ї
Піднімався в боях із стрілка в командири.
Честь віддайте бійцям, офіцери війни,
На святковій своїй церемонії встаньте!
В батальйоні вручають бійцям ордени,
З рядовими по залу проходять сержанти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2024
автор: Леонід Луговий