Стрілою в сон, в пітьму ночей -
Шукати слід зрадливих слів
Між легковажних кажанів,
Залишивши нудьгу речей.
Там , де скоромні владарі
Несуть зорю в дари корі.
Та спорожніло!!!- Промінь згас!
Про нього знов гудить Парнас…
А тим хто втік - шукає глив
Палкий його дистрибутив,
Де зверху звішують красу,
Дзеркалять в розум чийсь рефрен.
Вівсу Пегасу піднесу
Поки триває Голоцен!
Не в компетенції душі
Іржа основ і якорів!
До нас приперлись байгуші ,
I світ на певний час зомлів…
250124
ps.
Байгуші Т.Шевченко
...байгушами (орками, андрофагами) називали збіднілу частину населення, жебраків та волоцюг. Клас цей виник через безкінечні родові чвари, що відбувалися в ординських степах. Ця частина суспільства настільки зубожіла, що, на початку XIX століття могли за мізерну платню продати власних дітей в найми. Більшість байгушів жебракували, кочуючи натовпами між поселеннями, з дітьми, почасти голими, нерідко займалися грабунком, становили головний контингент серед конокрадів. Жили в старих юртах брудних аулів, наймалися за мізерну платню, неперебірливі в одязі та їжі, подеколи харчувалися й падлом. Становили, ніби, окрему касту, відрізняючись від орків у містах більш лайливою мовою, дикунськими звичаями та вірою. Іноді їх називали джатаками (бідняками)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2024
автор: bloodredthorn