Твоє "Привіт, кохана, мила,
Ну як ти нині? Чом мовчиш?"
Усі слова в собі топила,
Але від них ти: "Чом тремтиш?"
Чому весь час думками линеш
У вир таємних почуттів?
Чому серденько ти не вимкнеш,
Не бачити б в очах вогнів?
Сміятись, плакати, кричати,
Порвати всі його листи.
Ще й есемески не читати,
Спалити всі, ось ці, мости.
Слово "привіт" і ти прощаєш,
Весь біль забувши назавжди.
Ще й есемеску набираєш,
Хоч розум каже: "Підожди".
20.01.2024 (с) Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2024
автор: Аквілина