Нарисувався на небі сонце - блин
і вже лежить біля рейок біла мука
її немов намолов чарівний млин
ще досі від вітру тече зі снігу ріка...
І паморозь на контактному проводі
яскраво загоряється і тоді блищить
маленькі крижинки замерзлі на холоді
їх звично струмоприймач розтрощить...
Видніються ще зайців сліди запорошені
а потім несподівано пробіжить лисиця
нас зустрічають дерев гілки обморожені
і гарно що серед них літає радісно синиця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2024
автор: Дмитрий Погребняк 555