Коли сорочку одягаю вишивану
Ту, що мені матуся дарувала,
Таке тепло безмежне відчуваю,
Ніби торкнулия мене долоні мами.
Хоча давно пішла вона у вічність
Та залишила в спадок вишиванки,
Добро і мудрість, гарну щиру пісню.
За все, за все тобі вклоняюсь, мамо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський